- Карта-схема місцезнаходження будівлі в структурі міста Києва
- Статус території - Історичний ареал Києва - Карта-схема
- Статус будівлі - Цінна історична забудова (згідно док-ції меж пам. "Ландшафт Київськ. гір та р. Дніпро") 2) вул. О.Гончара вцілому
- Чи обов’язковий статус пам’ятки для збереження історичних будівель
- Стислі історичні відомості про пам'ятку
- Пам'яткохоронний статус будівлі та нищення через рішення Суду
- "Українське товариство охорони пам'яток" (УТОПІК) - Дьомін М.М. допомогає у нищенні пам'ятки
- Фото пам'ятки та її нищення
- Проект нового будівництва на території знищеної пам'ятки (Файли-1), Жежерин В.Б.
- Реакція на нищення пам'ятки - Мінкульт 2021-02-08
- Файли-2
- Питання для подальшого дослідження участі державних органів в нищення пам'ятки
1. Карта-схема місцезнаходження будівлі в структурі міста Києва
2. Статус території - Історичний ареал Києва - Карта-схема
- Опорнй план в складі діючого Генплану-2020 (у т.ч. Межі Історичного ареалу)
3. Статус будівлі - Цінна історична забудова
- та згідно док-ції меж пам. "Ландшафт Київськ. гір та р. Дніпро")
3-2) вул. О.Гончара вцілому
- Схема розташування будівель-пам'яток (Звід пам'яток)
- Перелік памяток на вул. О.Гончара
4. Чи обов’язковий статус пам’ятки для збереження історичних будівель
Cтатус пам’ятки не обов’язковий, а заклики всі історичні будівлі в Києві зробити пам’ятками неконструктивні, на реалізацію цього потрібні роки, якщо не десятиліття, за цей час велику кількість історичних будівель просто знесуть, а в результаті отримаємо лише знецінення статусу пам’яток.
Для збереження історичних будинків, що є частиною душі Києва, але самі по собі не є достатньо видатними для пам’ятки, є окремий статус – цінна історична забудова. Але це врегульовано лише на рівні нормативів і законом не закріплено, але навіть за таких умов можна та потрібно захищати історичні будівлі.
- Чинний ДБН Б.2.2-12~2019 Планування і забудова територій у п. 3.69 дає визначення цінної історичної забудови:
Відповідно до п. 13.2.4, в зонах охорони пам’яток та в історичних ареалах заборонено знесення цінної історичної забудови, а її реконструкція дозволяється лише у виключних випадках і за умови дотримання ряду вимог. Сама цінна історична забудова визначається і зазначається в історико-архітектурному опорному плані.
5. Стислі історичні відомості про пам'ятку
"До 1882 року на території нинішньої будівлі існувала садиба, що складалась з одноповерхового дерев`яного будинку з двором, садом та господарськими побудовами. У 1882 році власником садиби був селянин ОСОБА_3 , який придбав її за купчою 3 квітня 1881 року.
27 квітня 1881 року міський землемір ОСОБА_5 склав на прохання власника план садиби. За планом ОСОБА_5, на території садиби знаходяться: новий будинок по лінії забудови вулиці на всю ширину ділянки, кам`яний з брандмауером сарай, що межує з територією сусідньої садиби, тимчасовий сарай, двір та сад.
1 квітня 1882 року ОСОБА_3 подав у міську управу прохання дозволити будівництво на території своєї садиби двоповерхового кам`яного будинку, в межах, згідно генплану землеміра ОСОБА_5 . 5 квітня 1882 року міська управа видала дозвіл на здійснення будівництва.
Було зведено кам`яний двоповерховий будинок (з часом його набудовано третім поверхом), а також тимчасовий сарай вздовж північно- східної межі ділянки.
Проект 1883 р., Фасад
Сучасний стан, 2021-01
Наприкінці XIX століття, після смерті ОСОБА_3 , будівлею володіли його спадкоємці. 1901 року власницею садиби, до складу якої входив будинок, значиться донька померлого власника, ОСОБА_7 , а з 1903 року - його дві доньки, згадувана ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обидві міщанки.
З 1910 року власником будинку став дворянин ОСОБА_9 (1860-1914), який мешкав з 1870 року у Козятині разом із батьками. Після закінчення школи працював машиністом на залізниці. 1893 року одружився. З 1905 року мешкав у Києві, працював в управлінні Південно-Західної залізниці.
Історична довідка зазначає, що важливою сторінкою історії садиби є володіння садиби представником шляхетського роду ОСОБА_13."
На фото старенький ще має нетинькований головний фасад, а його цегляний декор виділено білим кольором. Реставратори припускають, що первинно будинок Родіна мав саме відкриту кладку (без фарб та штукатурок).
У 1981 році будинок № 69 (на світлині зліва) демонтували, а вже у 2000-х роках, на його місці почалося нове будівництво.
6. Пам'яткохоронний статус будівлі та нищення через рішення Суду
6-1) Наказ про взяття на облік
6-2) Нищення через рішення суду
ОАСК «зніс» ново виявлену пам’ятку на Гончара, 71 - на місці якої Ісаєнко з партнерами будує 19-поверхівку
Окружний адміністративний суд м. Києва визнав протиправним та скасував Наказ Департаменту охорони культурної спадщини КМДА від 22.09.2020 №46 про занесення Будинку Осипа Родіна по вул. Олеся Гончара, 71 до Переліку об’єктів культурної спадщини столиці. Про це свідчить Рішення від 28 січня.
Як відомо, 22 вересня 2020 року Департамент своїм Наказом надав Будинку Осипа Родіна, побудованому у 1882 р., статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини.
Як вказується в його описі, Будинок зберіг свою автентичність (матеріально-технічну структуру) в загальному об’ємі та в архітектурному і декоративному оздобленні фасадів; є витвором видатного архітектора В. Ніколаєва; Будівля є цінним та невід’ємним елементом забудови кварталу.
Власник Будинку Осипа Родіна – ТОВ «Арікс» оскаржив наказ в ОАСКу. Фірма заявила, що Департамент протиправно заніс Будинок до Переліку об’єктів культурної спадщини м. Києва.
Департамент проти цього заперечив, наголошуючи, що діяв у відповідності до вимог закону «Про охорону культурної спадщини», на підставі повного переліку документів передбачених Порядком обліку об’єктів культурної спадщини, зокрема, історичної довідки, якою підтверджується цінність об’єкта.
ОАСК позов ТОВ «Арікс» задовольнив. Суд не побачив наявності у Будинку Осипа Родіна автентичності, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, а також ознак, притаманних об’єктам культурної спадщини, історичним об’єктам культурної спадщини та об’єктам архітектури у розумінні ст.ст.1,2 закону «Про охорону культурної спадщини». Відтак, зазначив суд, у Департаменту були відсутні правові підстави для занесення цього об’єкту до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва, а отже Департамент вніс Будинок до Переліку протиправно.
Виносячи рішення, ОАСК послався на експертний висновок Українського товариства охорони пам’яток історії та культури щодо історико-архітектурної цінності Будинку Осипа Родіна, у якому рекомендовано вилучити цей об’єкт з Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, оскільки предмет охорони об’єкту відсутній – об’єкт можна віднести до рядової історичної будівлі.
В експертному висновку сказано, що Будинок не має ознак, необхідних для внесення його до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення та видом архітектура; він не відповідає коефіцієнтам, що визначають його цінність як пам’ятки відповідно до додатку 6 Методики грошової оцінки пам’яток; а також значною мірою він відрізняється від первісного проекту, в процесі експлуатації змінилася його архітектурна форма, планування та матеріально-технічна структура. Також вказано, що будівля має великий фізичний знос біля 70% та значні пошкодження аварійного характеру.
Крім того, ОАСК погодився із твердженням ТОВ «Арікс» щодо непослідовності чиновників КМДА та порушення ними принципу належного урядування з огляду на те, що раніше, у 2014 році Департамент містобудування КМДА видав Містобудівні умови та обмеження на забудову суміжної ділянки по вул. Олеся Гончара, 69 багатофункціональним комплексом.
Зауважимо, що у цих МУО функціональне призначення ділянок забудови вказане як територія середньоповерхової житлової забудови, і тут же визначено поверховість «багатофункціонального комплексу» – 22 поверхи, а це вже багатоповерхова забудова.
Генеральний план є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні. У діючому Генплані Києва визначені 8 планувальних зон, у т. ч. Центральна, у якій діє обмеження по висоті не вище 27 метрів.
Ділянки по вул. Олеся Гончара, 69 входять до Центральної планувальної зони столиці, де діє обмеження висоти – не вище 27 м (до 9 поверхів).
Як відомо, по вул. Олеся Гончара, 69 будується Житловий комплекс Franklin Concept House (5- 19 поверхів) – проект від Perfect Group нардепа від ОПЗЖ Дмитра Ісаєнка, Saga Development екс-чиновника КМДА Андрія Вавриша та Kyivproekt Development.
Навесні 2019 року «Арікс» делегував функції замовника будівництва компанії «Концепт Плаза». У червні того ж 2019 року ДАБІ зареєструвала зміну даних у дозволі на будівництво.
За допомогою пов’язаної ГО «Європейський закон і порядок» забудовники через суди визнали законність внесення цих змін у дозвіл.
Довідково:
- Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Арікс» значиться Яків Басс – батько екс-заступника голови КМДА Леоніда Черновецького. Згідно з реєстром, повний перелік власників ТОВ «Арікс» включає: Ірина Городецька (20%), ТОВ «КП-Інвест» (40%) і ТОВ «КУА «Система капітального інвестування», яке діє від власного імені, за рахунок та в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Третій інвестиційний фонд СКІ» (40%). Керівником «Арікс» є Михайло Ліснічук.
- Власником «КП-Інвест» є Артем Лазня. Він до листопада 2019 року був співзасновником ТОВ «КУА «Капіталіст» разом з Ігорем Стійчуком, чий брат Олег Стійчук є керівником ТОВ «КУА «Гарантія», власником якого є Інна Майструк, дружина нардепа від ОПЗЖ Вадима Столара.
- Власником КУА «Система капітального інвестування» є Яків Басс (99,9%) і Ярослав Зозуля (0,1%).
- Власниками ТОВ «Концепт Плаза» є ТОВ «КП-Інвест» (50%), ТОВ «Спецбудінвест-17» (25%) і ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Еверест» (25%).
- ТОВ «Спецбудінвест-17» входить до групи компаній Perfect Group нардепа від ОПЗЖ Дмитра Ісаєнка.
- Власником ПАТ «ЗНВКІФ «Еверест» є Ольга Клецко, а керівником – юрист Андрія Вавриша Дмитро Овсій. Клецко прописана в м. Люблинець Волинської області, звідки родом і Андрій Вавриш. Клецко є співвласником низки інших фірм з орбіти Вавриша.
Ірина Шарпінська, «Наші гроші»
7. "Українське товариство охорони пам'яток", Дьомін М.М. допомогає у нищенні пам'ятки
- Творчий доробок, Дьомін М.М.
- Висновок УТОПІК про необхідність вилучення пам'ятки
- Проект реконструкції "Прем'єр-Палас" у Києві 1998–2004 500
- Генплан Києва до 2025 (проект, 2020)
8. Фото пам'ятки та її нищення
9. Проект нового будівництва на території знищеної пам'ятки, Жежерин В.Б
Сайт проекту Franklin Concept House 
Файли-1 
- Жежерин В.Б. (Вики)
- Гонч 71 МУО 2014-06-04
- Гонч 71 Дозвіл на буд-во 2010-08-20
- Гонч 71 Заява про зміни 2019-06-11
10. Реакція на нищення пам'ятки - Мінкульт 2021-02-08
- Мінкульт - Новини 2021-02-08 - Гончара 21
Back to Top
11. Файли-2
- Рішення суду-1 2020-01-28 Коригування проекту із знесенням буд. 71
- Наказ про взяття на облік 2020-09-22 буд. 71
- Рішення суду-2 2021-01-28 Скасування Наказу взяття на облік буд. 71
- Рішення суду-2 - Фрагмент - Експертний висновок Товариство охор пам про необхідність вилучення буд. 71 із Переліку
-
ЗУ Про охорону культурної спадщини - КМУ - Наказ Мінкульту від 2019-06 № 501 Порядок обліку об'єктів культурної спадщини
12. Питання для подальшого дослідження участі державних органів в нищення пам'ятки
Стосовно погоджень:
- Містобудівні умови та обмеження (до КМДА-Деп архітектури)
- Історико-містобудівне обгрунтування (до КМДА-Деп охорони пам; Кабмін-Мінкульт)
- Проектна документація (до КМДА-Деп охорони пам; Кабмін-Мінкульт)
- Дозволи на 1) Будівництво та 2) Коригування (до КМДА)