Діяльність ГС "Культурна держава"

лого - ГС КультДерж +Тар, Beware


ПРОБЛЕМА - «Внутрішня окупація» - прихід до влади групи меншості, соціальне становище, свідомість та інтереси яких відповідно прямо суперечать більшості


Зміст link-in


❎ ОСНОВНА ЧАСТИНА

  1. КОНЦЕПЦІЯ діяльності ГС"Культурна держава"

  2. Листування (аналіз та дослідження діяльності державних інститутів влади):

  3. Свідчення деградації держави в Україні:

  4. Як (не) відповідати на інформаційні запити: "шкідливі поради"

  5. Відповідальність "Посадових осіб"
  6. Термін "Офіційний документ"
  • ❎ ВИСНОВКИ. Охорона пам'яток - один з видів "крадівництва" в Україні

BtT Back to Top


ScSm Back to Home


❎ АНОТАЦІЯ. Структура сфери нищення культурної спадщини України

лого - Череп Back to Top


лого - Череп Back to Top


ScSm Back to Home


❎ ПЕРЕДМОВА. Терміни в будівництві та охороні пам'яток

Невизначеність із термінами в будівництві та охороні пам'яток

допомога з термінами стор-1

допомога з термінами стор-2

допомога з термінами стор-3

допомога з термінами стор-4

допомога з термінами стор-5

допомога з термінами стор-6

лого - Череп Back to Top


ScSm Back to Home


❎ ВСТУП. Дискреційні повноваження в законодавстві України - інструмент "крадівництва"

широкі можливісті для безконтрольного корупційного застосування  дискреційних повноважень

В-1) Використання 18-разів в законі "може" - вирішення на "вільний розсуд"


ЗУ Про охорону пам'яток (фрагменти):

ЗУ Про охор пам - фрагм (викор МОЖЕ) 01

ЗУ Про охор пам - фрагм (викор МОЖЕ) 02

ЗУ Про охор пам - фрагм (викор МОЖЕ) 03

ЗУ Про охор пам - фрагм (викор МОЖЕ) 04

ЗУ Про охор пам - фрагм (викор МОЖЕ) 05

ЗУ Про охор пам - фрагм (викор МОЖЕ) 06

ЗУ Про охор пам - фрагм (викор МОЖЕ) 07

ЗУ Про охор пам - фрагм (викор МОЖЕ) 08

ЗУ Про охор пам - фрагм (викор МОЖЕ) 09

ЗУ Про охор пам - фрагм (викор МОЖЕ) 10

ЗУ Про охор пам - фрагм (викор МОЖЕ) 11

ЗУ Про охор пам - фрагм (викор МОЖЕ) 12

ЗУ Про охор пам - фрагм (викор МОЖЕ) 13

ЗУ Про охор пам - фрагм (викор МОЖЕ) 14

Back to Top


В-2) "Порядок" не розроблений (!) - замість нього - вирішення на "вільний розсуд"


ЗУ Про охорону пам'яток (фрагмент):

ЗУ Про охор пам - фрагм (ст.6 про Порядок)

лого - Череп Back to Top


ScSm Back to Home


❎ ОСНОВНА ЧАСТИНА


1. Концепція програми діяльності

Зміст link-in

  1. Проблема
  2. Причини
  3. Мета
  4. Обраний варіант розв'язання
  5. Шляхі та засоби вирішення
  6. Результати та ефективність
  7. Необхідні ресурси

ScSm Back to Home


1-1) Проблема

  1. Нищення культури України загалом, та окремо - нерухомої культурної спадщини.
  2. Проблема невирішенності нормативно-правового статусу історичних міст із їх історичними ареалами.

BtT Back to Top


1-2) Причини

Клептократія - Вікі (2)  600

  1. Середньовічна організація держави - стани ("сословия"), клани та місцеві феодали. Громадське суспільство зникло так і не з'явившись.
  2. Як наслідок - усі державні інституції забеспечують інтереси колаборантів, п'ятої колони та корисних ідіотів.

BtT Back to Top


1-3) Мета

  1. Отримання та забеспечення доступу із поширенням інформації про культурну спадщину України та держполітику в сфері охорони пам'яток.
  2. Іншими словами: "розвивати дискурс із створенням в ньому полі значень, для впливу на соціальні наслідки".

BtT Back to Top


1-4) Обраний варіант розв'язання

  1. Формувати картину стану держполітики в охороні культурної спадщини на центральному та місцевому рівнях.
  2. Результати публікувати та поширювати в інтернеті, для створення впливу на соціальні наслідки.

BtT Back to Top


1-5) Шляхі та засоби вирішення

  1. Здійснювати аналіз та дослідження держполітики в сфері культурної спадщини - документувати стан держполітики результатами листування по окремих питаннях із окремими органами влади.
  2. Результати досліджень та довідкові матаріали поширювати за допомогою інтернет-порталу інформаційної бази культурної спадщини.
  3. На другому етапі, 2022 р.:
    • Наукові статті із результатами дослідження стану культурної політики України
    • Апелювання до міжнародних інституції про невиконання Україною Конвенцій захисту культурної спадщини 

Рис. 1-5.1

ст - Как написать статью 2017 11с (+) фрагм Структ ст

BtT Back to Top


1-6) Результати та ефективність

  1. Результати:
    • Охват листуванням та публікація результатів по темам та держ органам, згідно переліків
    • Опубліковані наукові статті
    • Листування із міжнародними інституціями про нищення культурної спадщини України
  2. Ефективність:
    • Стан популярності інтернет-порталу в Google показниках
    • Участь в заходах...

BtT Back to Top


1-7) Необхідні ресурси

...

BtT Back to Top


ScSm Back to Home


3. Свідчення деградації держави в Україні

лого - Тупой и Тупее

Зміст link-in

  1. Стратегія реформи держ упр, 2021, Шмигаль
  2. Кабмін та КМДА - "перегони брехні"...

BtT Back to Top


3-1) Стратегія реформи держ упр, 2021, Шмигаль

  • Склад, зміст та процедура не відповідають діючим вимогам

Файли pdf

  1. Кабм - Стратег реф держ управлін, 2021, Шмиг 49с
  2. Перелік діючих вимог до Стратегій, які не виконуються:

BtT Back to Top


ScSm Back to Home


3-2) Кабмін та КМДА - "перегони брехні"...

  • Кабмін:

лого - Мінк-фейк

  • Кабмін-Новини:

2021 Фоменко

BtT Back to Top


  • КМДА:

лого - КМДА-Кл

  • КМДА-Новини:

2021  1,5к пам под до Мінк

BtT Back to Top


ScSm Back to Home


4. Як (не) відповідати на інформаційні запити: 5 "шкідливих порад"

Зміст link-in
  1. Продовжено до 20 днів
  2. Ім'я, сестро...
  3. Містять конфіденційну інформацію...
  4. Я не розпорядник...
  5. Ми не маємо створювати нову інформацію

  6. Підміна термінів "прийняття" та "розгляд" для порушення строку на відповідь
  7. "Множинність" відповіді на декілька різних запитів 
  8. "Підміна змісту термінів"... (Запустим дурочку "Насосы и колеса, А. Райкин)
  9. "Інформація не є офіційним документом", тому за лист-відповідь із порушеннями немає відповідальності
  10. "Презумпція правомірності" - інтерпретація на користь громадянина
  11. Право на фото- та відеофіксацію процесу спілкування
  12. ...
  13. ...
    • Післямова 2

BtT Back to Top


Леся Ганжа, 8 травня 2016

П'ять років тому, 8 травня 2011-го, запрацював закон "Про доступ до публічної інформації", який тоді вважався одним з найкращих законів про доступ у світі. Проте прогресивні норми українського закону врівноважуються особливостями його виконання

Ось тільки 5-ть "типових відмазок", які використовують чиновники, щоб не відповісти вчасно і по суті.

BtT Back to Top


4-1) Продовжено до 20 днів

Закон "Про доступ до публічної інформації" зобов'язує надавати інформацію усім громадянам протягом 5 днів. Терміни досить стислі, але, враховуючи, що йдеться про готову інформацію, яку потрібно лише переслати – то, щоб натиснути кнопку "Відправити", це не такий уже й малий час.

Проте, щоб працювати швидко, у чиновника є дві перепони.

1) Перша – філософська: система вважає всю інформацію своєю власністю і не розуміє, чому має нею ділитися. Український чиновник і досі не виріс із гоголівської шинелі, трохи перекроєної на радянський копил – він свято вірить, що його обов'язок "не пущати". І дивується, коли його зобов'язують "пущати".

2) Друга – технічна: система обліку запитів і надсилання відповідей є максимально забюрократизованою, передбачає детальну реєстрацію, отримання низки санкцій керівників, малі штати відділів з роботи з публічною інформацією.

Але закон гуманний: він передбачає, що якщо запит стосується великого обсягу інформації або потребує її пошуку серед значної кількості даних – розпорядник може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів.

Так от, є такі розпорядники, які майже автоматично відправляють вам повідомлення про продовження терміну. Однак якщо ви думаєте, що після 20 робочих днів розпорядник вам таки надасть відповідь – то це не зовсім так, а часто зовсім не так: вам доведеться нагадати про себе і свої запитання, а може, і не один раз.

Продовження термінів спрацьовує як додатковий фільтр: не всі запитувачі можуть чекати 20 днів. Не всі через 20 днів наполягатимуть на відповіді.

Регулярно зловживає правом продовжувати терміни розгляду Міністерство оборони.

Якось "Доступ до правди" запитав у Міністерства оборони, скільки закуплено принтерів для друку пластикових прес-карт і скільки грошей виділено на 2015 рік на обслуговування цих принтерів. У відповідь МО написало, що продовжує терміни розгляду запиту до 20 днів. Виявилося, що 20 днів потрібно, щоб рахувати, як з'ясувалося потім, аж цілих два принтери.

Або інший приклад. Проект "Ні Корупції!" надіслав запит до Адміністрації президента з проханням надати підстави, на яких голова АП Борис Ложкін 18 березня 2016 року у свій робочий час проводив зустріч із представниками ЗМІ на презентації видання "Четверта республіка", де він виступає співавтором як приватна особа. У відповідь – отримав повідомлення про подовження строку відповіді на запит до 20 днів.

Хоча навряд чи тут ідеться про надання великого обсягу інформації чи пошук серед значної кількості даних – радше йдеться про небажання пояснювати суспільству дисциплінарні вольності голови АП.

BtT Back to Top


4-2) Ім'я, сестро...

Щоб обламати запитувача, українські чиновники часто використовують простий, але ефективний прийом.

У законі "Про доступ до публічної інформації" пунктом 1 частини 5 статті 19 передбачено, що "Запит на інформацію має містити ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є".

Як ви розумієте слово "ім'я"? Запевняю, ви неправильно розумієте слово "ім'я".

Тому якщо ви підпишете свій запит, припустімо, Микола або навіть Микола Петренко, то чиновники з неприхованою радістю можуть вам відмовити у відповіді, посилаючись на те, що відповідно до статті 28 Цивільного кодексу України "ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить".

Деякі колеги підписують свої запити "Мішель Баракович Обама". І... отримують відповіді на відміну від Миколи і навіть Миколи Петренка. Бо Мішель Баракович виконав усі формальні вимоги закону, а Микола – ні.

З цього приводу є роз'яснення Офісу Уповноваженого з прав людини, основного наглядового органу у сфері доступу до інформації:

" ...оскільки закон не вимагає ідентифікації запитувача, тобто надсилання копії його паспорта чи іншого посвідчення особи, то й ідентифікація особи запитувача є суто добровільною."

Адже розпорядникові неважливо, хто подав запит – важливо, чи він має інформацію, яку закон зобов'язує його надати на запит.

Проте в Національній поліції, приміром, чи Харківській міській раді наполягають на тому, що вони не лише державні органи, а й виховні. І поки запитувачі Єлизавета чи Denis не підпишуться правильно, можуть на відповідь не розраховувати. А от Мішель Баракович Обама – інше діло.

BtT Back to Top


4-3) "Містять конфіденційну інформацію..."

А ще трапляється так: ви запитуєте в розпорядника документ: приміром, охоронний договір на пам'ятку архітектури, або, приміром, господарську угоду між комунальним підприємством "Київський метрополітен" та ВАТ "ДОК-3" на 48 мільйонів бюджетних гривень.

А розпорядник відповідає приблизно так: ці документи регулюють відносини між різними юридичними і фізичними особами та містять конфіденційну інформацію про другу сторону договору.

Одразу зауважимо, що в цьому випадку йдеться про неправомірну відмову.

У такому разі, якщо ви журналіст, то вашого розпорядника можуть посадити до шести місяців. І це не жарт – це нещодавно ухвалені парламентом та підписані Президентом зміни до Кримінального кодексу. Якщо ви не журналіст – на чиновника чекатиме адміністративне покарання.

Не всі розпорядники про це знають. Тому в будь-якій ситуації важливо лишатися гуманістами і пояснювати людям, на які неприємності вони себе наражають.

Ваша аргументація у даному разі має будуватися на двох статтях:

1) – сьома частина 6-ї статті закону "Про доступ до публічної інформації", відповідно до якої: "Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений".

Тобто розпорядник інформації має приховати (наприклад, ретушувати) конфіденційні персональні дані, як-от серія та номер паспорту особи, ідентифікаційний код та інші реквізити – та надати копії документів без них;

2) – частина 5 6-ї статті закону "Про доступ до публічної інформації", у якій чітко визначено, що "не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно."

...Якось у Виноградівської міськради запитали копії рішень про надання комунальної землі в особисту власність.

Спочатку відповідач повідомив запитувача про продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів (дивись пункт перший), а потім відмовив у зв'язку з тим, що в документах міститься конфіденційна інформація про осіб. А відмовляючи, ще й зауважив, що у законі "Про доступ до публічної інформації" не написано, що органи влади мають прикривати конфіденційну інформацію листочками чи замальовування коректором. Хоча саме це і є прямою нормою закону: прикрити все конфіденційне і надати документ.

Суд першої інстанції теж прочитав статтю закону в той же спосіб, що й Виноградівська міська рада. А за ними і Львівський апеляційний теж.

Не знаю, чи сміялися в касації, але в ухвалі Вищого адміністративного суду чітко сказано: інформація про земельні ділянки є публічною – саме на підставі процитованої вище ч.5 ст.6 – і перелік осіб таки доведеться надати. А от персональну інформацію закрити.

BtT Back to Top


4-4) "Я не розпорядник..."

Ще цікавий прийом: державні й комунальні установи будуть усіляко відкараскуватися від того, що вони є розпорядниками інформації.

Приміром, Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" впевнено, що воно не є розпорядником інформації. І Комунальне підприємство "Словміськводоканал". У Донецькому окружному адміністративному суді перебуває справа, де КП "Словміськводоканал" доводить, що не зобов'язане давати інформацію на запити, бо не є суб'єктом владних повноважень.

Згідно 1-ї частини статті 1 закону "Про доступ до публічної інформації": "Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом".

Так от, слов'янські комунальники прочитали цю статтю так, що на запити повинна надаватись інформація, яка знаходиться у володінні тільки суб'єктів владних повноважень, не помітивши слів "інших розпорядників публічної інформації".

Контраргументом тут є 4-й пункт другої частини 13-ї статті закону "Про доступ до публічної інформації": "До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією)".

Далі цитуємо вже інший закон, 2-га частина 29-ї статті закону "Про інформацію", де є визначення, що таке "суспільний інтерес": "це інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо."

Ну й, звісно, часто допомагає вже цитована частина 5 статті 6 Закону "Про доступ до публічної інформації" про розпорядження бюджетними коштами та державним і комунальним майном.

BtT Back to Top


4-5) "Ми не маємо створювати нову інформацію"

Публічна інформація – це відображена та задокументована інформація. Тобто вже готова.

Часто чиновники прагнуть підмінити слово "інформація" словом "документ". Мовляв, у нас же немає даних, про які ви запитуєте, в одному документі, ваші дані нам доведеться своїми руками вибирати з різних документів, а отже, створювати новий. А створювати ми не зобов'язані. Бінго!

Приміром, Державна фіскальна служба України не надала інформацію щодо одержаних доходів та сплачених податків фізичною особою Петром Порошенком у 2004-2014 роках. ДФС відповіла, що не може задовольнити цей запит, адже це вимагає створення нової інформації та потребує проведення аналітичної роботи.

"Визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків", – сказано у листі фіскальної служби.

"В цій ситуації податкові органи занадто вузько витлумачили "задокументованість" публічної інформації", – так коментувала цей випадок для "Доступу до правди" юрист Інституту медіаправа Віта Володовська.

Дійсно, закон "Про доступ до публічної інформації" не вимагає від розпорядників створювати інформацію. Однак він і не зводить публічну інформацію лише до тих даних, які містяться в єдиному документі.

Досить часто надання відповіді на запит вимагає вибірки відомостей з різних документів чи реєстрів, що аж ніяк не може вважатись створенням нової інформації. Адже вона вже була раніше зафіксована, хоч і на різних носіях.

BtT Back to Top


4-п) Післямова

У 2011 році, коли було ухвалено закон "Про доступ до публічної інформації", Україна посіла 9 місце серед 89 країн за рейтингом забезпечення права на інформацію, розробленим двома провідними міжнародними організаціями Access Info Europe та Centre for Law and Democracy.

Станом на 2016 рік Україна в цьому ж рейтингу за якістю тексту закону посідає 19 місце у світі.

Втрата позицій за роки дії закону пов'язана з тим, що інші країни вдосконалюють своє інформаційне законодавство, натомість українські депутати ніяк не можуть ухвалити правки до закону "Про доступ...", які містяться у законопроектах 2913 та 2043а.

Ці законопроекти пропонують технічні зміни в текст закону, уточнення окремих положень і формулювань, які б унеможливили відмазки чиновників, зокрема і перелічені вище.

Також правки посилюють повноваження офісу Омбудсмана з контролю по виконанню цього закону – адже до порушень закону призводить і неналежний контроль за його виконанням. Нині дотримання права на доступ до інформації в офісі Уповноваженого контролюють лише 17 чоловік на всю Україну.

Скоро виповниться рік, як ВР України обговорює законопроекти. Проте ніяк не може наважитися за них проголосувати.

BtT Back to Top


5. Відповідальність Посадової особи

logo - MomentoMori 1

Зміст link-in

  1. Юридична відповідальність державних службовців
  2. Обставини, що обтяжують відповідальність держ службовця, ЗУ Про держ службу (ст. 67)
  3. Кримінальна відповідальність за службові злочини (КК України, Розділ XVII ст.ст. 364-370)

лого - Череп Back to Top


5-1) Юридична відповідальність державних службовців

Юридична відповідальність державних службовців - це врегульовані нормами права відносини між державою, в особі її компетентних органів і посадових осіб, та державними службовцями, що виникають на підставі вчинених ними службових правопорушень і дістають вияв у застосуванні до винних осіб заходів державного примусу, а також характеризуються засудженням правопорушника та протиправного діяння з боку держави та суспільства з метою запобігання та недопущення в майбутньому інших правопорушень.

За порушення правових норм державні службовці несуть 1) дисциплінарну, 2) цивільно-правову, 3) адміністративну та 4) кримінальну відповідальність.

Невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянину, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян, є підставою для відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою із збереженням заробітної плати. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою приймається керівником державного органу, в якому працює цей службовець. Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не повинна перевищувати часу службового розслідування. Службове розслідування проводиться терміном до 2 місяців у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Якщо правомірність рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не підтверджується результатами службового розслідування, це рішення скасовується.

лого - Череп Back to Top


1) Дисциплінарна відповідальність

Дисциплінарна відповідальність настає при порушенні державним службовцем обов'язків додержання дисципліни праці, правил внутрішнього розпорядку органу державної влади, за невиконання або недостатнє виконання службових обов'язків.

Дисциплінарна відповідальність державних службовців передбачена КЗпП, Законом "Про державну службу", статутами про дисципліну або спеціальними положеннями, чинними у ряді галузей адміністрування і в деяких сферах державної діяльності.

Дисциплінарна відповідальність дістає вияв у застосуванні дисциплінарної санкції - стягнення. Особливість дисциплінарної відповідальності державних службовців полягає у тому, що, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: 1) - попередження про неповну службову відповідність; 2) - затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вишу посаду.

Законодавчими актами можуть бути передбачені інші види дисциплінарних стягнень для державних службовців окремих галузей і сфер публічного адміністрування.

Розрізняють три види дисциплінарної відповідальності: 1) загальну, 2) спеціальну та 3) для керівних і виборних працівників.

Загальна дисциплінарна відповідальність передбачає дисциплінарні стягнення, які за своїм змістом можна поділити таким чином: 1) заходи морально-правового характеру - догана, попередження про неповну службову відповідність; 2) заходи матеріально-правового характеру - затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або призначенні на вишу посаду, зменшення розміру чи зняття премій, надбавок за високі досягнення у праці й виконання особливо важливої роботи, інших надбавок і доплат, установлених чинним законодавством; 3) припинення державної служби.

лого - Череп Back to Top


2) Цивільно-правова відповідальність

Цивільно-правова відповідальність - це передбачені законодавством засоби примусового впливу на порушника цивільних прав і обов'язків шляхом застосування до нього цивільно-правових санкцій, які тягнуть невигідні майнові наслідки, що дістають вияв у позбавленні його певних прав або покладенні на нього додаткових обов'язків.

Правовою базою цивільної відповідальності державних службовців є КЗпП, положення про матеріальну відповідальність.

Відповідальність за шкоду, завдану діями посадової особи в галузі виконавчо-розпорядчої діяльності, полягає в обов'язковому відшкодуванні збитків, спричинених неправомірними службовими діями (бездіяльністю) посадових осіб у галузі публічного адміністрування, органом державної влади від імені, за дорученням якого посадова особа вчиняє службові дії в межах своєї компетенції.

Важливим є те, що відповідальність за шкоду, завдану посадовою особою, повинен нести орган державної влади, якщо такі юридично значущі дії пов'язані зі службовою діяльністю його посадової особи в рамках наданої йому компетенції. Коли шкода завдана посадовою особою внаслідок дій, які не пов'язані з виконанням службових обов'язків, навіть в робочий час, вона відшкодовується безпосередньо винною особою. Орган державної влади, який відшкодував збитки потерпілій особі, має право звернутися до суду з регресним позовом до службової особи, яка є винною в заподіяній шкоді.

Цивільно-правова відповідальність може застосовуватися незалежно від притягнення службовця до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності за те саме порушення.

лого - Череп Back to Top


3) Адміністративна відповідальність

Адміністративна відповідальність настає при порушенні відповідних правил і норм. Суть адміністративної відповідальності полягає у тому, що вона застосовується органами і посадовими особами, з якими особа, що вчинила правопорушення, не перебуває у службових відносинах.

Основним джерелом норм, які встановлюють адміністративну відповідальність державних службовців, є КпАП та антикорупційне законодавство.

Суб'єктами адміністративної відповідальності є не всі державні службовці, а лише посадові особи. В адміністративно-правовій науці вони розглядаються як суб'єкти і підлягають адміністративній відповідальності тільки за правопорушення, пов'язані з недотриманням правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків. Зокрема, посадові особи несуть адміністративну відповідальність за адміністративні порушення: в галузі охорони праці і здоров'я населення; що посягають на власність; у галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії і культури; у промисловості, будівництві і в галузі використання електричної і теплової енергії; сільському господарстві; за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень. Відповідне законодавство містить основні положення, які визначають підстави притягнення винних до відповідальності за вчинення корупційних діянь, із акцентом на те, що є корупційним діянням, хто може бути таким суб'єктом (перелік істотно розширено порівняно із раніше чинним законодавством), подано систему суб'єктів протидії корупції та процесуальні аспекти притягнення винних до відповідальності, заходи адміністративно-правового реагування на вчинення такого роду протиправних діянь.

Згідно із КпАП до державних службовців, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються два види стягнення: 1) попередження; 2) штраф.

Проблема юридичної відповідальності державних службовців тісно пов'язана з проблемою протидії корупції.

Основні принципи запобігання та протидії корупції: верховенства права; законності; комплексного здійснення правових, політичних, соціально-економічних, інформаційних та інших заходів; пріоритетності запобіжних заходів; невідворотності відповідальності за вчинення корупційних правопорушень; відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування; участі громадськості у заходах щодо запобігання і протидії корупції, державного захисту осіб, які надають допомогу у провадженні таких заходів; забезпечення відновлення порушених прав і законних інтересів, відшкодування збитків, шкоди, завданої корупційним правопорушенням.

Істотно розширено засади участі громадськості у запобіганні та протидії корупції (участь громадськості в заходах запобігання та протидії корупції, інформування громадськості про відповідні заходи, державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції.

За вчинення корупційних діянь передбачена кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність, а також передбачено усунення наслідків корупційних правопорушень. Окрім того, положеннями Закону передбачені контроль і нагляд за виконанням законів у сфері запобігання та протидії корупції.

лого - Череп Back to Top


4) Кримінальна відповідальність

Кримінальна відповідальність державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, інших службових осіб настає за настає за так звані службові злочини (ст.ст. 165-171 Кримінального Кодексу України), вчинення суспільно небезпечних, винних діянь, які дістали вияв у зловживанні владою або службовим становищем, невиконанні або неналежному виконанні службових обов'язків, тобто за злочини у сфері службової діяльності.

Кримінальна відповідальність службових осіб настає за так звані "службові злочини".

Такі злочини можна поділити на 3 види:

  1. порушення повноважень: невиконання (неналежне виконання) повноважень (недбалість, бездіяльність);
  2. перевищення повноважень: вчинення службовою особою акту, на який вона не мала законної влади, вихід за межі такої або недотримання відомих форм, процедур (одноосібне вирішення справи, яка повинна вирішуватися колегіально, або вчинення дій, які ніхто не має права здійснювати чи дозволяти, тощо);
  3. вчинення акту, що входить до повноважень, але з метою, яку не передбачає закон (зловживання владою або службовим становищем, хабарництво, службове підроблення).

Притягнення до кримінальної відповідальності державних службовців здійснюється на підставі Кримінального кодексу України (Розділ ХVІІ Службові злочини, ст ст 364-370).

лого - Череп Back to Top


5-2) Обставини, що обтяжують відповідальність держ службовця

лого - Чипполино

  • ЗУ Про держ службу (ст. 67)

лого - Череп Back to Top


5-3) Кримінальна відповідальність за службові злочини, КК України, Розділ XVII ст.ст. 364-370

лого - Відповідальність

Файли pdf



КК ст 367

лого - Череп Back to Top


  • Особливості притягнення за Службові злочини, в частині "Службова недбалість"

ст - Служб крим правопоруш (2) Недбалість

лого - Череп Back to Top


  • Службове підроблення

1)

ККУ ст 366  Служб підробл

лого - Череп Back to Top


2)

ККУ ст 366  Служб підробл - комент

лого - Череп Back to Top


ScSm Back to Home


6. Термін "Офіційний документ"

ЗУ Проти відм злочин доходів, п. 44 ч. 1 ст. 1  Офіц док

лого - Череп Back to Top


ScSm Back to Home