- Місцерозміщення в структурі м. Києва
- Фото нищення будівлі, травень 2021 р.
- Історичні відомості
- Пам'яткоохоронний Статус будівлі та території
- Пам'яткоохоронні Обмеження
- Повноваження, обов'язки та Відповідальність влади в охороні культурної спадщини
Back to Home1. Місцерозміщення в структурі м. Києва
2. Фото нищення, травень 2021 р.
3. Історичні відомості
"Будинок з мухами" в інтер'єрі, 1906 р.
Будинок та садиба по вул. Володимирській, 93. Розташовані у кінцевій її частині, що відносилася до району Нова Забудова ("Новое Строение") і до 1901 р. існувала у вигляді окремої вулиці Нижньоволодимирської, належала Станіславській Марії Ромуальдівні.
За зовнішніми ознаки його зведено як прибутковий будинок у останній третині 19 ст. Триповерховий односекційний. Можливо його звели первісно двоповерховим, але ближче до рубежа 19-20 століть надбудували третім поверхом. А на початку 20 століття плафон сходової клітки було оздоблено ліпними горельєфнимм зображеннями рослин та комах, серед яких привертають увагу гігантські мухи. Вся ця пластика виконана у стилі модерн.
Фасад доволі простий та лаконічний, оформлений відповідно до стильової конценпції історизму, використовуючи прийоми цегляного стилю з елементами неоготичного, неороманського стилів у дусі ломбардської архитектури 12-14 ст.
Композиція фасаду асиметрична, розділена двома розкріповками на чотири прясла. Вхід розміщено у лівому пряслі. Розкріповки завершені трикутними фронтонами-щипцями з трьома короткими пінаклями, що вкриті зубцями-мерлонами. Фронтони та вінцевий карниз прикрашено аркатурним фризом. Міжповерховий гзимс між третім та другим поверхами оздоблено сухариками-дентикулами. Увесь декор виконано з цегли. Вікна прикрашено простими лиштвами. Мотив гострого сандрика з трикутною центральною частиною над двома вікнами на розкріповках повторено над усіма вікнами третього поверху. Сандрики над іншими вікнами другогто поверху оздоблено мініатюрними зубчиками-мерлонами, що посилює асоціації із середньовічною архітектурою.
4. Статус будівлі та території
4-1. Цінна історична забудова
Фрагмент
Back to Top4-2. Історичний ареал
- Опорні плани в складі діючого Генплану-2020 (у т.ч. Межі Історичних ареалів)
Опорні плани в складі діючого Генплану-2020 (у т.ч. Межі Історичних ареалів)
-
Межі діючого Історичного ареалу. Генплан 2020 р.
5. Пам'яткоохоронні обмеження
Чи обов’язковий статус пам’ятки для збереження історичних будівель
Відповідь на перше питання: статус пам’ятки не обов’язковий, а заклики всі історичні будівлі в Києві зробити пам’ятками неконструктивні, на реалізацію цього потрібні роки, якщо не десятиліття, за цей час велику кількість історичних будівель просто знесуть, а в результаті отримаємо лише знецінення статусу пам’яток.
Справа в тім, що для збереження подібних історичних будинків, що є частиною душі Києва, але самі по собі не є достатньо видатними для пам’ятки, є окремий статус – цінна історична забудова. Нажаль, це врегульовано лише на рівні нормативів і законом не закріплено, але навіть за таких умов можна швидко захистити історичні будівлі.
- Чинний ДБН Б.2.2-12~2019 Планування і забудова територій у п. 3.69 дає визначення цінної історичної забудови:
Відповідно до п. 13.2.4, в зонах охорони пам’яток та в історичних ареалах заборонено знесення цінної історичної забудови, а її реконструкція дозволяється лише у виключних випадках і за умови дотримання ряду вимог. Сама цінна історична забудова визначається і зазначається в історико-архітектурному опорному плані.
6. Повноваження, обов'язки та відповідальність влади в охороні культурної спадщини
6-1. Повноваження в сфері культурної спадщини
1) ЗУ Про охорону пам'яток
- ЗУ Про охорону пам'яток (фрагменти):
Back to Top
2) Положення про Департамент охорони пам'яток
Файли 
- Про призначення директором Департаменту охорони пам'яток О.Никоряк , 2018
- Положення про Департамент охорони культурної спадщини Києва, 2018
- Фрагмент Типового положення від Кабміну:
- Фрагмент Положення про Департамент:
6-2. Обов'язки органу охорони пам'яток
- ЗУ Про охор пам (ст. 30)
6-3. Види відповідальності державних службовців
- Юридична відповідальність державних службовців
- Обставини, що обтяжують відповідальність держ службовця, ЗУ Про держ службу (ст. 67)
- Кримінальна відповідальність за службові злочини (КК України, Розділ XVII ст.ст. 364-370)
1) Юридична відповідальність державних службовців
Юридична відповідальність державних службовців - це врегульовані нормами права відносини між державою, в особі її компетентних органів і посадових осіб, та державними службовцями, що виникають на підставі вчинених ними службових правопорушень і дістають вияв у застосуванні до винних осіб заходів державного примусу, а також характеризуються засудженням правопорушника та протиправного діяння з боку держави та суспільства з метою запобігання та недопущення в майбутньому інших правопорушень.
За порушення правових норм державні службовці несуть 1) дисциплінарну, 2) цивільно-правову, 3) адміністративну та 4) кримінальну відповідальність.
Невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянину, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян, є підставою для відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою із збереженням заробітної плати. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою приймається керівником державного органу, в якому працює цей службовець. Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не повинна перевищувати часу службового розслідування. Службове розслідування проводиться терміном до 2 місяців у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Якщо правомірність рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не підтверджується результатами службового розслідування, це рішення скасовується.
а) Дисциплінарна відповідальність
Дисциплінарна відповідальність настає при порушенні державним службовцем обов'язків додержання дисципліни праці, правил внутрішнього розпорядку органу державної влади, за невиконання або недостатнє виконання службових обов'язків.
Дисциплінарна відповідальність державних службовців передбачена КЗпП, Законом "Про державну службу", статутами про дисципліну або спеціальними положеннями, чинними у ряді галузей адміністрування і в деяких сферах державної діяльності.
Дисциплінарна відповідальність дістає вияв у застосуванні дисциплінарної санкції - стягнення. Особливість дисциплінарної відповідальності державних службовців полягає у тому, що, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: 1) - попередження про неповну службову відповідність; 2) - затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вишу посаду.
Законодавчими актами можуть бути передбачені інші види дисциплінарних стягнень для державних службовців окремих галузей і сфер публічного адміністрування.
Розрізняють три види дисциплінарної відповідальності: 1) загальну, 2) спеціальну та 3) для керівних і виборних працівників.
Загальна дисциплінарна відповідальність передбачає дисциплінарні стягнення, які за своїм змістом можна поділити таким чином: 1) заходи морально-правового характеру - догана, попередження про неповну службову відповідність; 2) заходи матеріально-правового характеру - затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або призначенні на вишу посаду, зменшення розміру чи зняття премій, надбавок за високі досягнення у праці й виконання особливо важливої роботи, інших надбавок і доплат, установлених чинним законодавством; 3) припинення державної служби.
б) Цивільно-правова відповідальність
Цивільно-правова відповідальність - це передбачені законодавством засоби примусового впливу на порушника цивільних прав і обов'язків шляхом застосування до нього цивільно-правових санкцій, які тягнуть невигідні майнові наслідки, що дістають вияв у позбавленні його певних прав або покладенні на нього додаткових обов'язків.
Правовою базою цивільної відповідальності державних службовців є КЗпП, положення про матеріальну відповідальність.
Відповідальність за шкоду, завдану діями посадової особи в галузі виконавчо-розпорядчої діяльності, полягає в обов'язковому відшкодуванні збитків, спричинених неправомірними службовими діями (бездіяльністю) посадових осіб у галузі публічного адміністрування, органом державної влади від імені, за дорученням якого посадова особа вчиняє службові дії в межах своєї компетенції.
Важливим є те, що відповідальність за шкоду, завдану посадовою особою, повинен нести орган державної влади, якщо такі юридично значущі дії пов'язані зі службовою діяльністю його посадової особи в рамках наданої йому компетенції. Коли шкода завдана посадовою особою внаслідок дій, які не пов'язані з виконанням службових обов'язків, навіть в робочий час, вона відшкодовується безпосередньо винною особою. Орган державної влади, який відшкодував збитки потерпілій особі, має право звернутися до суду з регресним позовом до службової особи, яка є винною в заподіяній шкоді.
Цивільно-правова відповідальність може застосовуватися незалежно від притягнення службовця до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності за те саме порушення.
в) Адміністративна відповідальність
Адміністративна відповідальність настає при порушенні відповідних правил і норм. Суть адміністративної відповідальності полягає у тому, що вона застосовується органами і посадовими особами, з якими особа, що вчинила правопорушення, не перебуває у службових відносинах.
Основним джерелом норм, які встановлюють адміністративну відповідальність державних службовців, є КпАП та антикорупційне законодавство.
Суб'єктами адміністративної відповідальності є не всі державні службовці, а лише посадові особи. В адміністративно-правовій науці вони розглядаються як суб'єкти і підлягають адміністративній відповідальності тільки за правопорушення, пов'язані з недотриманням правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків. Зокрема, посадові особи несуть адміністративну відповідальність за адміністративні порушення: в галузі охорони праці і здоров'я населення; що посягають на власність; у галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії і культури; у промисловості, будівництві і в галузі використання електричної і теплової енергії; сільському господарстві; за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень. Відповідне законодавство містить основні положення, які визначають підстави притягнення винних до відповідальності за вчинення корупційних діянь, із акцентом на те, що є корупційним діянням, хто може бути таким суб'єктом (перелік істотно розширено порівняно із раніше чинним законодавством), подано систему суб'єктів протидії корупції та процесуальні аспекти притягнення винних до відповідальності, заходи адміністративно-правового реагування на вчинення такого роду протиправних діянь.
Згідно із КпАП до державних службовців, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються два види стягнення: 1) попередження; 2) штраф.
Проблема юридичної відповідальності державних службовців тісно пов'язана з проблемою протидії корупції.
Основні принципи запобігання та протидії корупції: верховенства права; законності; комплексного здійснення правових, політичних, соціально-економічних, інформаційних та інших заходів; пріоритетності запобіжних заходів; невідворотності відповідальності за вчинення корупційних правопорушень; відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування; участі громадськості у заходах щодо запобігання і протидії корупції, державного захисту осіб, які надають допомогу у провадженні таких заходів; забезпечення відновлення порушених прав і законних інтересів, відшкодування збитків, шкоди, завданої корупційним правопорушенням.
Істотно розширено засади участі громадськості у запобіганні та протидії корупції (участь громадськості в заходах запобігання та протидії корупції, інформування громадськості про відповідні заходи, державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції.
За вчинення корупційних діянь передбачена кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність, а також передбачено усунення наслідків корупційних правопорушень. Окрім того, положеннями Закону передбачені контроль і нагляд за виконанням законів у сфері запобігання та протидії корупції.
г) Кримінальна відповідальність
Кримінальна відповідальність державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, інших службових осіб настає за настає за так звані службові злочини (ст.ст. 165-171 Кримінального Кодексу України), вчинення суспільно небезпечних, винних діянь, які дістали вияв у зловживанні владою або службовим становищем, невиконанні або неналежному виконанні службових обов'язків, тобто за злочини у сфері службової діяльності.
Кримінальна відповідальність службових осіб настає за так звані службові злочини (ст.ст. 165-171 Кримінального Кодексу України), які за характером та проявом порушень поділяються на три види:
Такі злочини можна поділити на 3 види:
а) порушення повноважень: невиконання (неналежне виконання) повноважень (недбалість, бездіяльність);
б) перевищення повноважень: вчинення службовою особою акту, на який вона не мала законної влади, вихід за межі такої або недотримання відомих форм, процедур (одноосібне вирішення справи, яка повинна вирішуватися колегіально, або вчинення дій, які ніхто не має права здійснювати чи дозволяти, тощо);
в) вчинення акту, що входить до повноважень, але з метою, яку не передбачає закон (зловживання владою або службовим становищем, хабарництво, службове підроблення).
Притягнення до кримінальної відповідальності державних службовців здійснюється на підставі Кримінального кодексу України (Розділ ХVІІ Службові злочини, ст ст 364-370).
2) Обставини, що обтяжують відповідальність держ службовця
- ЗУ Про держ службу (ст. 67)
3) Кримінальна відповідальність за службові злочини
КК України, Розділ XVII ст.ст. 364-370
