(1) Передмова - Терміни
- Термінологічний хаос в законодавстві та нормативно-правовій сфері України
- Терміни, не визначені в Україні
- Визначення термінів - будівництво, реставрація, дозвіл та благоустрій
(1-1) Термінологічний хаос
ЗУ про охорону культурної спадщини
- ст. 1 "
- консервація - сукупність науково обґрунтованих заходів, які дозволяють захистити об'єкти культурної спадщини від подальших руйнувань і забезпечують збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд;
- музеєфікація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо приведення об'єктів культурної спадщини у стан, придатний для екскурсійного відвідування;
- пристосування - сукупність науково-дослідних, проектних, вишукувальних і виробничих робіт щодо створення умов для сучасного використання об'єкта культурної спадщини без зміни притаманних йому властивостей, які є предметом охорони об'єкта культурної спадщини, в тому числі реставрація елементів, які становлять історико-культурну цінність;
- реабілітація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо відновлення культурних та функціональних властивостей об'єктів культурної спадщини;
- ремонт - сукупність проектних, вишукувальних і виробничих робіт, спрямованих на покращення технічного стану та підтримання в експлуатаційному стані об'єкта культурної спадщини без зміни властивостей, які є предметом охорони об'єкта культурної спадщини;
- реставрація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об'єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності;
- зміна об'єкта культурної спадщини - дії, що призводять чи можуть призвести до часткового або повного зникнення предмета охорони об'єкта культурної спадщини;"
- ст. 6 "Стаття 6-1. Порядок надання дозволів, погоджень і висновків органами охорони культурної спадщини
- Рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України."
-
ст. 12 "Пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця."
-
ст. 26 " Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації. "
- ст. 30 " Органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини. "
(1-2) Терміни
а) Реновация (лат. renovatio — «обновление») — процесс улучшения, реконструкции, реставрации без разрушения целостности структуры.
Строительство
В промышленном строительстве — технико-экономический процесс замещения выбывающих из производства вследствие физического и морального износа машин, оборудования, инструмента новыми основными средствами за счёт средств амортизационного фонда, как один из процессов комплексной реконструкции промышленных объектов.
В гражданском строительстве — инновационный процесс в сфере основного капитала, при котором изменяется функциональное назначение объектов реконструкции.
По итогам международных конференций, симпозиумов, семинаров, проводимых Комитетом европейской экономической комиссии по жилищным вопросам, строительству и градостроительству ООН, установлено, что наиболее общей является тенденция максимального сохранения существующих зданий, причём не только архитектурных и исторических памятников, но и зданий рядовой застройки, возведённых в традиционной манере и являющихся важными элементами городской среды. За рубежом наибольший опыт реконструкции жилых зданий накоплен в Германии (на территории бывшей ГДР). Работы с самого начала не ограничивались ремонтом и реконструкцией отдельных зданий или даже отдельных групп зданий, а охватывали целые районы старой застройки.
При комплексной реконструкции исторической городской среды необходимо рассматривать её как инновационный процесс, включающий:
- реновацию — инновационный процесс в сфере основного капитала, при котором изменяется функциональное назначение объектов реконструкции;
- техническое перевооружение — локальную разновидность инновационного процесса реконструкции, которую осуществляют путём замены части процессов, осуществляемых в рамках отдельного объекта реконструкции;
- комплексную автоматизацию — локальную разновидность инновационного процесса, основанную на системотехническом применении новейших средств автоматизации и принципов развития «интеллектуальных» зданий;
- реконструкцию близлежащих объектов к каждому из объектов реконструкции.
б) Адаптивное переиспользование (Adaptive reuse)
Адаптивное повторное использование относится к процессу повторного использования существующего здания для целей, отличных от тех, для которых оно было изначально построено или предназначено. Он также известен как утилизация и переработка.
Adaptive reuse
Adaptive reuse refers to the process of reusing an existing building for a purpose other than which it was originally built or designed for. It is also known as recycling and conversion. Adaptive reuse is an effective strategy for optimizing the operational and commercial performance of built assets. Adaptive reuse of buildings can be an attractive alternative to new construction in terms of sustainability and a circular economy. It has prevented thousands of buildings' demolition and has allowed them to become critical components of urban regeneration. Not every old building can qualify for adaptive reuse. Architects, developers, builders and entrepreneurs who wish to become involved in rejuvenating and reconstructing a building must first make sure that the finished product will serve the need of the market, that it will be completely useful for its new purpose, and that it will be competitively priced.
(1-3) Визначення термінів - будівництво, реставрація, дозвіл та благоустрій
(2) Вступ. Стильова імітація (визначення) та українські норми ДБН
1) "Міжнародна хартія з охорони й реставрації нерухомих пам'яток і визначних місць" (Венеціанська хартія, 1964 р.) фрагмент:
"п. 9. Реставрація розглядається як унікальний захід охорони пам'ятки. Метою реставрації є збереження й виявлення естетичної та історичної значущості пам'ятки, що базується на обачливому ставленні до історичної субстанції як автентичного документа.
Реставрація завершується тоді, коли починається гіпотеза; що ж до гіпотетичних відтворень, то всякі доповнення, визнані необхідними з естетичних чи технічних міркувань, мають відрізнятися в архітектурній формі пам'ятки і нести ознаки нашого часу.
Археологічні та історичні дослідження нерухомої пам'ятки мають завжди передувати реставрації та супроводжувати реставраційні роботи.
п. 12. Елементи, яким належить замінити відсутні частини, мають гармонійно вписуватись у загальну форму пам'ятки, але водночас і відрізнятися від автентичних фрагментів, щоб запобігти фальсифікації пам'ятки як документа історії та твору мистецтва.
п. 13. Доповнення допустимі лише в разі, якщо за їх виконання залишаються незайманими всі варті уваги частини споруди, її традиційне оточення, композиційна рівновага та зв'язок із навколишнім середовищем.
п. 15. Слід забезпечувати консервацію руїн, а також уживати заходів щодо охорони й постійного захисту архітектурних елементів і виявлених під час розкопок предметів. Крім того, необхідно вживати заходів, що мають сприяти усвідомленню значимості розкритої пам'ятки, але не спотворюватимуть її змісту.
Будь-які реконструкції слід виключити одразу; можна вдаватися лише до анастилозу, тобто до відтворення фрагмента пам'ятки з наявних, але розрізнених елементів. Нововведені сполучувані елементи мусять бути завжди пізнаванними та мінімальними, необхідними для забезпечення умов охорони пам'ятки та відтворення втрачених зв'язків цілісної форми.".
2) "Міжнародна хартія про охорону історичних міст" (Вашингтонська хартія, 1987 р.) фрагмент:
"п. 10. У тому випадку, коли необхідно переобладнати будівлі або спорудити нові, будь-яке доповнення мусить враховувати наявну просторову організацію, особливо розпланування на ділянки та масштаб, як того вимагають якість і цінність ансамблю наявних споруд.
Введення елементів сучасного характеру за умови, що воно не порушить гармонії ансамблю, може сприяти його збагаченню.".
3) "Міжнародна хартія з охорони та реставрації архітектурно-містобудівної спадщини" (Краківська хартія, 2000 р.) фрагмент:
"п. 4. Реконструкції великих частин будинку "в його історичному стилі" треба уникати.
Реконструкція дуже малих архітектурних фрагментів може стосуватись винятково при умові опертя на прецезійну і незаперечну документацію. Якщо для вживання споруди необхідно виконати більші просторові чи функціональні частини - вони повинні проектуватися в дусі сучасної архітектури.
Реконструкція цілої споруди, знищеної під час збройного конфлікту чи стихійного лиха, є прийнятною з огляду на виняткові суспільні чи культурні мотивації, пов'язані з ідентичністю всієї спільноти.".
4) "Всесвітня спадщина та сучасна архітектура - управління історичним міським ландшафтом" (Віденський меморандум, 2005 р.) фрагмент:
"п. 21. Беручи до уваги основне визначення мiстобудування (згiдно зi статтею 7 Меморандуму), сучаснiй архiтектурi слiд уникати будь-яких форм псевдоiсторичного проектування, оскiльки воно суперечить i iсторiї, i сучасностi.".